Дисбактериоз кишечника у детей презентация
Дисбактериоз
Формы симбиоза микроорганизмов
Формы симбиоза микроорганизмов с макроор-ганизмом. Виды микрофлоры. Микрофлора кожи. Микрофлора желудочно-кишечного тракта. Микрофлора дыхательных путей. Микрофлора конъюнктивы глаза. Микрофлора мочеполового тракта. Основные функции нормальной микрофлоры. Дисбактериоз: определение понятия, причины возникновения, коррекция и лечение дисбактериоза.
Формы симбиоза
Мутуализм (лат.mutuus- взаимный)
Комменсализм (фр. commensal- сотрапезник)
В отличии от свободноживущих микробов, микробы- симбионты в процессе эволюции приспособились к условиям существования с организмом хозяина. Различают следующие формы симбиоза:
Мутуализм и комменсализм характерны для нормальной микрофлоры организма здорового человека.
Классификация
Функциональное питание
Функциональное питание – систематическое использование продуктов естественного происхождения (пищевые волокна, эйкозапентаноиковая кислота, бифидобактерии, олигосахариды), которые оказывают регулирующее влияние на функции определённых органов, систем или организма в целом.
Пробиотики, применяемые для лечения дисбактериоза
Бифидосодержащие (монокомпонентные – бифидум-бактерин, поликомпонентные – бифифор, линекс, бификол, комбинированные - бифилиз, бифидумбак-терин форте, пробифор). Лактосодержащие (монокомпонентные – лактобак-терин, биобактон, гастрофарм, поликомпонентные – ацилакт, комбинированные – кипацид, аципол). Колисодержашие (монокомпонентные – колибакте-рин, поликомпонентные – бификол, комбинирован-ные – биофлор). Из других видов бактерий (монокомпонентные – споробактерин, бактисубтил, поликомпонентные – биоспорин, комбинированные – хилак форте).
Пребиотики, применяемые для лечения дисбактериоза
Лактулоза (дюфалак, лактусан) ПАМБА (парааминометилбензойная кислота) Лизоцим Пантотенат кальция
Синбиотики, применяемые для лечения дисбактериоза
Биовестин-лакто Мальтодофилюс Бифидобак Бифидумбактерин мульти-1, 2, 3 Ламинолакт
Дисбактериоз кишечника у детей
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Подобные документы
Дисбактериоз кишечника - клинико-лабораторный синдром, связанный с изменением качественного и/или количественного состава его микрофлоры.
реферат [32,8 K], добавлен 14.03.2011
Определение и представления о нормобиоценозе и дисбиозе. Классификации дисбактериоза кишечника. Состав и классификация микрофлоры толстой кишки здорового человека. Физиологические функции нормальной микрофлоры кишечника и последствия дисбактериоза.
курсовая работа [228,5 K], добавлен 25.11.2013
Общее понятие о дисбактериозе, факторы риска и основные причины возникновения у детей. Диагностика и клинические признаки дисбактериоза кишечника. Бактериальные препараты, оказывающие положительное влияние на функцию кишечника, лечение дисбактериоза.
контрольная работа [23,3 K], добавлен 04.08.2011
Нормальная и патологическая микрофлора кишечника, критерии оценивания. Методы лабораторной диагностики дисбактериоза кишечника, современная система мониторинга за микробной экологией. Регуляторы пищеварения и моторики кишечника, стимуляторы реактивности.
реферат [31,6 K], добавлен 05.11.2010
Этиология и патогенез дисбактериоза кишечника, микроэкологических нарушений в желудочно-кишечном тракте. Роль лактобактерий в поддержании нормального биоценоза кишечника. Обзор основных причин развития дисбактериоза. Методы его диагностики и лечения.
презентация [1,6 M], добавлен 07.04.2015
Качественное и количественное исследование испражнений для определения степени дисбактериоза кишечника. Определение продукции ферментов патогенности: гемолизинов, желатиназы, а также дезоксирибонуклеазы. Антибиотикочувствительность выделенных культур.
курсовая работа [46,2 K], добавлен 12.09.2013
Изучение сущности, основных причин и диагностики дисбиоза кишечника - изменения количественного и качественного состава, а также свойств кишечной микрофлоры. Коррекция морфокинетической функции и физиологической активности желудочно-кишечного тракта.
контрольная работа [25,6 K], добавлен 22.10.2010
Симптоматика и диагностика дисбактериоза кишечника, связанного с приемом антибактериальных препаратов. Лечение заболевания: восстановление нормальной микробной флоры, повышение реактивности организма, улучшение кишечного пищеварения и всасывания.
реферат [19,5 K], добавлен 06.12.2011
Функциональные заболевания кишечника. Синдром раздраженного кишечника. Основной механизм запоров при функциональных заболеваниях кишечника. Нарушения моторики тонкой кишки. Клиническая картина хронического колита. Этиологические факторы болезни Крона.
методичка [95,4 K], добавлен 03.07.2013
Рассмотрение диагностических критериев Маннинга, позволяющих отличить синдром раздраженного кишечника от других заболеваний. Программа диагностики и общие принципы лечения заболевания. Коррекция кишечной микрофлоры. Цели назначения антидепрессантов.
презентация [236,1 K], добавлен 28.02.2014
Дисбиоз кишечника
ДИСБИОЗ КИШЕЧНИКА ПОНЯТИЕ ДИСБАКТЕРИОЗА Дисбактериоз кишечника - клинико-лабораторный синдром, связанный с изменением качественного и/или количественного состава микрофлоры кишечника с последующим развитием метаболических и иммунологических нарушений с возможным развитием желудочно-кишечных расстройств.
Данный синдром относят к рубрике R 19.8 (другие заболевания кишечника), в тех случаях, когда стабильные изменения в составе кишечной микрофлоры сопровождаются клиникой.
КЛАССИФИКАЦИЯ по клиническим формам ---- Компенсированная форма
• Латентная или субклиническая - отсутствие клинических признаков, нарушения дисбиоза выявляются при исследовании микробного спектра кишечной микрофлоры.
• Локальная или местная - развитие локального воспалительного процесса в кишечнике (клиническая картина колита или энтерита).
• Генерализованная или распространенная – генерализация дисбактериоза в связи с нарушением функциональных барьеров и снижением резистентности макроорганизма: а) с бактериемией
б) с генерализацией инфекции, с сепсисом.
По виду микроорганизмов, обусловивших дисбактериоз
• Кандидомикозный и др
• Ассоциированный (протейно-энтерококковый и др.).
Генерализация чаще происходит при стафилококковом, кандидомикозном, протейном дисбиозах.
В зависимости от этиологического фактора
• Дисбактериоз у практически здоровых лиц: возрастной, сезонный, нутритивный, профессиональный
• Дисбактериоз, сопровождающий различные заболевания органов пищеварения: заболевания желудка, протекающие с гипо- и ахлоргидрией, заболевания поджелудочной железы, заболевания печени и желчевыводящих путей, заболевания кишечника, синдром мальабсорбции любого генеза
• Дисбактериоз при инфекционных, аллергических заболеваниях, иммунодефицитных состояниях, гиповитиминозах, при гипоксии любого генеза, при эндогенных и экзогенных интоксикациях, воздействии радионуклидов
• Лекарственный дисбактериоз (как следствие приема антибиотиков, сульфаниламидов, туберкулостатиков, иммунодепрессантов, антацидов, антисекреторных, слабительных средств и др.)
• Стрессорный (при длительном эмоциональном или физическом стрессе) После сформулированного основного диагноза указывается: Дисбактериоз кишечника II степени, вызванный стафилококком, компенсированная стадия, латентная форма, неосложненное течение.
ПРИМЕР КЛИНИЧЕСКОГО ДИАГНОЗА ФАКТОРЫ РАЗВИТИЯ ДИСБАКТЕРИОЗОВ Экзогенн ые -профессиональные (промышленные яды) -санитарно-гигиенические -физические и химические -ионизирующее излучение -климатогеографические Эндогенн ые -иммунные нарушения -стрессовые состояния -соматические заболевания -инфекционные болезни -ишемия кишечника -ревматические заболевания -сахарный диабет -пожилой и старческий возраст -нерациональное питание -голодание -медикаментозное воздействие КЛИНИКА ДИСБАКТЕРИОЗА КИШЕЧНИКА а) синдром желудочно - кишечной диспепсии: вдутие живота, тяжесть после еды, тошнота, боли в животе б) астеновегетативный синдром: общая слабость, снижение настроения в) гиповитаминоз г) аллергический синдром: сыпь, зуд кожных покровов ДИАГНОСТИКА К клиническим признакам дисбактериоза относятся - изменения кожных покровов – сухость, шелушение, аллергические дерматиты поражение полости рта – заеды, хейлит, афты, глоссит, гиперемия и «лакированность» слизистой, энантемы при пальпации живота – выявляется урчание и вздутие, преимущественно в терминальном отделе подвздошной кишки, слепой кишке.
Обследование: кишечника с применением контрастных и эндоскопических методов исследования - копрограмма кал на яйца гельминтов и простейших бактериологический анализ (кал на дисбиоз) ЛЕЧЕНИЕ ЭТАПЫ ЛЕЧЕНИЯ Выявление основного заболевания, сопровождающегося синдромом дисбактериоза кишечника.
Воздействие на условно-патогенную микрофлору с помощью антибактериальных препаратов, пробиотиков и др.
Нормализация пищеварения, изменение химических процессов в кишечнике, купирование моторных расстройств и воспалительных изменений, абсорбция и удаление токсических продуктов из кишечника, восстановление нарушенных видов обмена.
Повышение неспецифических защитных реакций организма, способствующих формированию здоровой микрофлоры.
Поддержание нормального кишечного биоценоза.
ДИЕТА ПРИ ДИСБАКТЕРИОЗЕ При дисбактериозе пища должна помогать кишечнику, справиться со своей работой, поэтому она не должна содержать продуктов, вызывающих: брожение - легкоусвояемые углеводы и сырые овощи
гниение - большое количество мяса, копчености
раздражение слизистой оболочки кишечника - острые, пряные, кислые блюда, овощи, богатые эфирными маслами (редька, лук, чеснок), щавель, шпинат, кислые ягоды и фрукты
повышенную выработку кишечного сока - крепкие бульоны из мяса и рыбы
При назначении питания необходимо также учитывать двигательную активность кишечника (перистальтику), которая при дисбактериозе может быть разной.
Есть пищевые продукты, которые способны усиливать перистальтику (жиры, грубая клетчатка овощей, сухофрукты, сладости), замедлять ее (чай, кофе, какао) и нейтральные в отношении перистальтики кишечника пищевые продукты (отварное мясо, рыба, протертые слизистые блюда) Антибактериальная терапия назначается при наличии клиники с учетом преобладания конкретных условно-патогенных микроорганизмов и наличии избыточного бактериального роста в тонкой или/и изменении состава микрофлоры в толстой кишке.
Устранение избыточной микрофлоры проводится при дисбактериозе II и III степени микробиологических нарушений.
Фторхинолоны Амоксициллин+клавулоновая кислота КАНДИДОЗ КИШЕЧНИКА Каидидоз кишечника в настоящее время рассматривается как оппортунистическая инфекция, возникающая на фоне снижения иммунобиологической защиты организма Одним из важнейших условий успешного лечения кандидоза кишечника является устранение факторов риска и лечение основного заболевания, на фоне которого возник кандидоз.
Основная цель - ликвидация условий, благоприятствующих развитию Candida spp.
в кишечнике и, в первую очередь, повышение неспецифической резистентности и иммунологической защиты организма Для лечения применяются антифунгальные препараты Основным критерием эффективности терапии является не получение отрицательного результата посева кала на кандиды, а, прежде всего, исчезновение основных проявлений болезни, нормализация количества грибов по данным посева кала на кандиды.
Для достижения эффекта нередко приходится назначать повторные курсы лечения.
ПРОБИОТИКИ ПОДРАЗДЕЛЯЮТСЯ НА СЛЕДУЮЩИЕ ГРУППЫ: 1.Монокомпонентные пробиотики (бифидобактерин, лактобактерин, пробифор, колибактерин и др.) 2.Ассоциированные или поликомпонентные пробиотики (Линекс, примадофилус, бифилонг, ацилакт, бифацид, бификол и др.).
3.Комбинированные пробиотики (синбиотики) (бифидумбактерин форте, бифилиз, аципол, биофлор, бифиформ. нормобакт и др.) 4.Пробиотики метаболитного типа (хилак–форте, гастрофарм, биофлор) 5.Препараты, содержащие культуры бактерий, обладающих антагонистической активностью (самоэлиминирующиеся антагонисты) (бактисубтил, энтерол, биоспорин, флонивин В и др.) 6.Рекомбинантные или генно-инженерные – Субалин (штамм Вifdobacterium subtilis, несущие клонированные гены, контролирующие синтез альфа-интерферона) ПРОБИОТИКИ бифидосодержащие препараты: бифидумбактерин (в порошке, таблетках, капсулах, суппозиториях), бифилин, бификол, бифилонг, бифилиз, бифиформ, бифидумбактерин Форте, пробифор (действуют на анаэробную микрофлору) лактосодержащие препараты: лактобактерин, аципол, ацилакт (аэробная микрофлора) Многокомпонентные препараты: линекс, примадофилус Колисодержащие препараты: колибактерин сухой (аэробная микрофлора) ПРЕБИОТИКИК пребиотикам относятся медицинские препараты и продукты питания, которые стимулируют рост и метаболическую активность одной или нескольких групп полезных бактерий, обитающих в толстой кишке, прежде всего, бифидумбактерий, лактобактерий.
В отличие от пробиотиков, которые вводят в кишечник экзогенные бактерии, пребиотики стимулируют размножение и функциональную активность собственной микрофлоры кишечника больного Например: Дюфалак, Мукофальк, Закофальк, Эубикор Пищевые продукты относятся к пребиотикам, если они не подвергаются гидролизу пищеварительными ферментами, не абсорбируются в верхних отделах пищеварительного тракта и способствуют росту и/или активации полезных микроорганизмов, заселяющих толстый кишечник, приводя к нормализации их соотношения.
Такими ингредиентами питания являются: грудное молоко, овощи и злаки, цикорий, чеснок, лук-порей, артишоки, молочные продукты, кукурузные хлопья, бананы, фасоль, горох и другие продукты.
К пребиотикам относятся витамины группы В, С.
пектины, пшеничные отруби, пищевые волокна, лизоцим, препараты кальция, лактулоза.
Главная цель лечения дисбактериоза кишечника - не засевание кишечника ≪≫ больного нормальной микрофлорой, а восстановление микробиоценоза ЖКТ и плотности колонизации своей облигатной микрофлорой.
Помимо указанных выше этапов лечения больному необходимо назначить патогенетическую и симптоматическую терапию: •Спазмолитики (но-шпа, дюспаталин, бускопан, метеоспазмил)
•Энтеросорбенты: активированный уголь, микросорб, полифепан, неосмектин, смекта, каолин
• Коррекция метаболических расстройств
• Антиоксиданты (витамины А, Е, С) КРИТЕРИИ ЭФФЕКТИВНОСТИ ТЕРАПИИ: исчезновение метеоризма, болевого синдрома и нормализация стула в течение 5-7-10 дней
исчезновение УПМ в посеве кала на микрофлору, восстановление бифидумбактерий, лактобактерий, эшерихий через 4 недели после окончания лечения
онлайн
Все презентации
Обратная связь
Що таке дисбактеріоз?
У здоровому і нормально функціонуючому організмі людини у різному співвідношенні присутні як корисні, так і патогенні або хвороботворні мікроорганізми. Причому перевага сил на боці корисної мікрофлори (оптимальне співвідношення). Але при несприятливих умовах, мова про які піде нижче, може порушуватися це співвідношенні на користь патогенної мікрофлори. Дисбактеріозом називають такий стан організму людини, яке супроводжується порушеннями мікробіологічного складу або іншими словами - мікрофлори (мікробіоти) в слизовій оболонці і у просвіті кишечника. Основна маса мікроскопічних організмів кишечника закріплюється на його слизовій оболонці і утворює специфічні мікробні колонії чи спільноти. Незначну частину цих мікробних колоній кишечника можна спостерігати в просвіті кишечника. Але такі, незакріплені на слизовій оболонці кишечника, мікроорганізми нестабільні за рахунок його перистальтики і моторики і швидко вимиваються з організму.
Перш за все, такі дисбактеріальні порушення можуть спостерігатися в товстому кишечнику, який є основним базовим місцем локалізації більшості мікроорганізмів. Дисбактеріальні порушення кишечника людини мають змішаний характер. Це пояснюється тим, що кількісний та якісний склад мікробіологічного середовища організму, такий же унікальний, як відбитки пальців, тісно пов'язані між собою і зміни одного обов'язково ведуть до змін в іншому. Такий зв'язок між кількісним і якісним складом мікробів, закріплених на слизовій оболонці всіх відділів кишечника людини пов'язаний з тим, що робота всіх мікрорганізми в колоніях високоорганізована і спеціалізована і функціонує, як злагоджений механізм.
Причини через які виникає дисбактеріоз кишечника можуть бути різними. Сюди входять кишкові інфекційні захворювання гострої і хронічної форми, а також зараження кишечника різного роду паразитами затяжного характеру (наприклад, гельмінтами - аскаридоз - і мікоплазмами). Але в першу чергу, нормальне кількісне і якісне співвідношення в бактеріальних колоніях мікробіоти викликається прийомом антибіотиків, що знищують не тільки хвороботворні мікроорганізми кишечника, але і корисну бактеріальну флору, без якої організм не в змозі нормально функціонувати. Наприклад, прийом таких антибіотиків широкого спектру дії, як "Ампіокс".
Також знищує або значно порушує нормальне функціонування бактеріальної флори кишечника і неконтрольований прийом сильнодіючих лікарських засобів. Це стосується, наприклад, прийому нестероїдних протизапальних знеболюючих жарознижуючих препаратів, таких популярних і широко використовуваних (наприклад, в період сезонного грипу), як аспірин, парацетамол та ібупрофен (як у чистому вигляді, так і комбінованих лікарських препаратах, які їх містять, типу "Еффералган". "Колдрексу", "Солпадеїну" та інших).
Також причиною виникнення дісбактеріальних порушень у кишечнику можут бути хіміотерапія та опромінення при онкологічних захворюваннях, прийом цитостатиків, порушення в роботі імунної системи (наприклад, таке захворювання, як "червона вовчанка"), різні стресові ситуації, які мають гострий або, особливо, хронічний характер, нераціональное неякісне одноманітне харчування, що викликає виснаження гормональна перебудова організму (наприклад, період статевого дозрівання у підлітків або клімактеричний період у жінок).
Дисбактеріоз у дітей
У дітей порушення бактеріальної флори кишечника, яка стає стабільною і здатною самостійно функціонувати тільки після закінчення першого півріччя життя, може виникати після неблагополучних пологів, що викликають гіпоксію і, як наслідок, порушення в роботі центральної нервової системи. Також дисбактеріальні порушення можуть з'являтися при пізньому післяпологовому годуванні або при передчасному впровадженні штучного годування, при гінекологічних захворюваннях у матері дитини (наприклад, грибкове зараження "молочниця") при алергічних захворюваннях (наприклад, таких як алергічний дерматит).
Симптомами дисбактеріозу можуть служити різноманітні порушення в роботі всього шлунково - кишкового тракту. Це і підвищене газоутворення в кишечнику (метеоризм), і порушення всмоктування їжі в слизовій оболонці тонкого кишечника, і порушення перистальтики і моторики кишкового тракту (запори або діарея), і порушення роботи шлунка (наприклад, езофагіт або рефлюкс), і як наслідок цього - неприємний запах з ротової порожнини, і тривала так звана субфібрільна температура (37 - 37,2 градуса) інші стани шлунково - кишкового тракту, що викликають дискомфорт.
Порушення бактеріальної рівноваги в кишечнику людини веде до зміни стану і всіх інших органів в організмі і провокує виникнення різних супутніх захворювань дисбактеріозу або ускладнень. Наприклад, виснаження організму в результаті порушення всмоктування поживних речовин в товстому кишечнику, яке в свою чергу, виникає через неповноцінне розщеплення білків, жирів і вуглеводів мікробними колоніями кишечника на прості складові.
У більшості хворих при дисбактеріозі кишечника виникають як кількісні, так і якісні зміни нормальної мікрофлори. Дисбактеріоз кишечника проявляється підвищеною кількістю кишкової палички зі слабко вираженими ферментативними властивостями (> 10%), появою лактозонегативних ентеробактерій (> 5%), гемолізіруюшіх ешерихій та ін
Захворювання дисбактеріозом має чотири етапи. Це: діарея (або будь-які інші порушення моторики і перестальтику кишечника), стеаторея (порушення всмоктуваних жирів у тонкому кишечнику), виснаження (втрата ваги при звичайному раціоні живлення) та недокрів'я (або анемія, нестача заліза в організмі).
Перед лікуванням дисбактеріозу потрібно провести дігностіку, яка може бути двох видів: більш тривалий бактеріологічна - протягом тижня (коли шляхом вирощування на живильних середовищах, визначаються види відсутніх бактерій) і більш оперативний - визначення метаболітів або летючих жирних кислот - протягом кількох годин.
Профілактика дисбактеріозу включає в себе раціональне харчування (передусім, достатнє вживання кисло-молочних продуктів, багатих корисними бактеріями), прийом пробіотиків (препаратів, що містять концентрований склад корисної мікрофлори кишечника), вести здоровий спосіб життя, своєчасне звернення до гастроентеролога при перших симптомах дисбактеріозу, відновлення мікрофлори кишечника після прийому антибіотиків та протизапальних лікарських препаратів.
Лікування дисбактеріозу проводиться за кількома напрямками.
По-перше необхідна і точна діагностика і усунення першопричини хвороби, або це надмірний прийом антибіотиків, отруєння або інфекційне захворювання.
Після усунення причини лікування проводиться препаратами - пробіотиками, що містять ті бактерії, яких не вистачає (вважається, що в разі успішного лікування ці бактерії приживаються і розмножуються до необхідного рівня). Одночасно використовуються замісні препарати - ферменти хімічних реакцій травлення, які в нормі ферментуються мікрофлорою, а також препарати, що пригнічують розвиток конкурентів корисної мікрофлори (мікроскопічних грибів).
Додатково для усунення симптомів мальабсорбції та диспепсії - порушень травлення - використовують замісні шлункові та (або) кишкові травні ферментні препарати.
Іноді, одночасно з антибактеріальною терапією антибіотиками (особливо пеніцилінами) або сульфаніламідами призначають антигрибкові антибіотики (наприклад, Ністатин) з метою профілактики дисбактеріозу, а також лікування шкірного дисбактеріозу, особливо при тривалій антибактеріальній терапії.
Як правило, одночасно з пре- та пробіотиками призначаються ферментні препарати, сорбенти (білий вугілля, активоване вугілля, смекта, поліфепан і т. д.) та інші препарати - так як дисбактеріоз не захворювання, а лише частина інших захворювань, відповідно, необхідна детоксикація організму та лікування основного захворювання.
Вигодовування грудним молоком захищає дітей від дисбактеріозу.
Залежно від зміни оптимального кількісного та якісного співвідношень мікроорганізмів можна поділити на такі види: початковий, що сформувався, глибокий, повний.
Источники:
, , ,
Следующие:
Комментариев пока нет!
Поделитесь своим мнением
